Коли лікарі сказали, що операцію по видаленню жовчного міхура треба робити невідкладно, не розуміючи, що робити і до кого бігти, мати Христини, Ольга Володимирівна, по Волі Божій звернулась по допомогу саме до нашого Фонду. Рішучість наших співзасновників та волонтерів допомогла знайти гідного лікаря, який врятував Христинці життя. Нажаль,випробування на цьому не скінчились, адже виникли ускладнення. Довелось робити ще три операції. Дякуючи, чуйності наших співзасновників, ситуацію швидко взяли під контроль, знайшли меценатів, які повною мірою сплатили не лише лікування Христини, а реабілітаційний період.

Ми вдячні Всім, хто відгукнувся на наш заклик про допомогу. Але особливу подяку хочеться висловити двом неперевершеним лікарям: Огородніку Петру Васильовичу (доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України) та Тарасову Тарасу Анатолійовичу (завідуючий хірургічним відділенням, лікар вищої категорії). А також меценату Сидорову Сергію Олександровичу.

Завдяки рішучості та швидкій реакції Тарасова Тараса Анатолійовича, була вдало зроблена перша операція Христинці, яка врятувала їй життя. Друга операція, також була вдало проведена Тарас ом Анатолійовичом. Огороднік Петро Васильович неперевершено зробив заключну четверту операцію, тим самим знову врятувавши Христині життя, адже третя операція поставила його під сумнів, дівчинка майже не вмерла під ножем лікаря, ім’я якого ми б не хотіли називати. Також треба зазначити, що реабілітаційний період Христина проходили під турботливим наглядом Тарасова Тараса Васильовича.

Зараз Христина починає жити новим життям. Вона успішно пройшла реабілітаційний період , повернулась до дому до своїх маленьких бешкетників. Але головне, що вона стала ще більш рішучою та мужньою. Всі проблеми, які випали на долю, не зламали іі, а лише зміцнили віру. Віру у добрих і чуйних людей. Віру в те, що в тяжкі часи обов’язково знайдеться сильна рука, яка допоможе. Впевненість у тому, що щасливим можна бути, лише тоді коли допомагаєш ближньому своєму. Саме тому, одразу, як Христина повернулась до активного життя, вона долучилась до нашого фонду в якості волонтера. І вже минулої неділі відвідала з нами наших постійних підопічних діток із табору «Лісна застава».

Сьогодні, коли дивишся в очі Христині , розумієш, що сильною людиною може бути не лише кремезний хлопець, а й маленька тендітна дівчинка, яка у свої 19 років має такий дорогоцінний досвід.

Бажаємо Христині і надалі залишатись такою ж рішучою і незламною. А ним всім брати приклад з неї, не жалітись на власне життя, а радіти кожному ранку!

Христина дуже вдячна Всім, а саме нашим співзасновникам: Богдан Інгі Володимирівні, Водолазькому Сергію Олександровичу, Панамарчуку Геннадію Володимировичу, Братюку Олександру Віталійовичу.

Ми не лише сподіваємось на Вашу подальшу чуйність, а й з радістю запрошуємо Вас приєднатись до нас в якості волонтерів.

Робіть Добро іншим і Ви не помітите, як Ваші власні проблеми зникнуть!

З повагою, Благодійний фонд «Возз’єднання» !

.